- хлюпотіти
- —————————————————————————————хлюпоті́тидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
хлюпотіння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
хлюпотітися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
хлюпотіння — я, с. Дія за знач. хлюпотіти і хлюпотітися та звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
хлюпотіти — див. хлюпотати … Український тлумачний словник
хлюпотітися — див. хлюпотатися … Український тлумачний словник
хлюпотітися — [хл упоут’і/тиес а] поучу/с а, поти/с :а, поти/ц :а, потиемо/с а, потиете/с а, пот а/ц :а; нак. поти/с а, поут і/ц :а … Орфоепічний словник української мови
захлюпотати — о/че і захлюпоті/ти, ти/ть, док. Підсил. до захлюпати II. ||Ударяючи по воді, почати створювати звуки, що нагадують хлюпотіння … Український тлумачний словник
хлепотіти — очу/, оти/ш, недок., зах. Хлюпотіти, плюскотати … Український тлумачний словник
хлюпотати — очу/, о/чеш і хлюпоті/ти, очу/, о/тиш, недок. Підсил. до хлюпати … Український тлумачний словник
хлюпотатися — очу/ся, о/чешся і хлюпоті/тися, очу/ся, оти/шся, недок. Підсил. до хлюпатися … Український тлумачний словник